Медичний дієтологічний центр здоров'я та смачної дієти

Топ 10 спецій для схуднення

Яскраві барви, неймовірні запахи і бездоганний смак: все це приховано в крихітній дрібці спецій. Добре, що нам тепер не потрібно їхати за тридев’ять земель у пошуках потрібних прянощів: у багатьох магазинах і на ринках ароматні трави рясніють десятками всіляких назв, що дозволяє надавати незвичайних відтінків традиційним стравам.


Екзотичні спеції, які є джерелами вітамінів і корисних речовин, стали цілком звичними на наших кухнях. При помірному використанні, вони не тільки додають родзинку стравам, а й принесуть користь здоров’ю і для фігурі.

Особливо актуальні такі доповнення для прихильників збалансованого харчування. Адже не завжди корисні страви мають яскравий смак. А підібравши потрібну спецію, можна доповнити, відтінити, урізноманітнити і прикрасити смак здорових і корисних продуктів.

Історія спецій

Асортименту спецій, доступних нам сьогодні, неодмінно позаздрили б стародавні єгиптяни: навіть звичний для нас часник в Єгипті вважався божественною рослиною і дорогоцінною приправою, яку могли дозволити вживати в їжу тільки заможні люди.

Багато століть назад пряні трави порівнювали хіба що з золотом. Їм приписували магічні та цілющі властивості, вживали не тільки в їжу, але в медичних і косметичних цілях. Так Христофор Колумб в кінці ХV століття, вирушаючи в плавання, говорив, що стимулом до великих подорожей для нього було непереборне бажання знайти золото і спеції.

Навіть король Іспанії Карл колись наказував мореплавцю Магеллану шукати на Молуккських островах спеціальні прянощі. Трохи пізніше, в VIII-IX століттях, спеціями і прянощами захопилася Європа. Це сталося після того, як бенедектинські монахи принесли спеції і трави через Альпи в Західну і Центральну Європу. Незабаром каравани кораблів, завантажені корицею, гвоздикою, перцем і мускатним горіхом борознили моря, прямуючи до берегів європейських країн.

Торгівля прянощами протягом багатьох століть відігравала важливу роль, була нерозривно пов’язана з владою і багатством. У середні віки торгівлю спеціями контролювали переважно правителі Османської імперії, які неймовірно збагачувалися на цьому. А колоніальні держави боролися за кращі маршрути поставок спецій і прянощів.

Тільки в кінці ХVI століття, коли французам вдалося поширити культивування декількох видів спецій, включаючи гвоздику, виробництво прянощів в Європі різко зросло. У міру спрощення торгівлі та постійного вдосконалення транспортування знижувалися ціни і особливе значення спецій.

Далекі і близькі спеції: особливості застосування


Сьогодні інтерес до спецій знову зріс, види ароматних приправ обчислюються сотнями.

Спеції підкреслюють національну самобутність кулінарних традицій багатьох країн світу. З найдавніших часів, пряні і ароматні рослини застосовуються не тільки для приготування їжі – їх широко застосовують в медицині, косметиці і парфумерії. Ті спеції, які знаходять широке застосування в більшості країн, прийнято називати класичними, вони відрізняються яскраво вираженими ароматом і пекучістю.

Способи застосування у кожного народу свої: чим більш спекотний клімат у країні, тим гостріша і багатша спеціями їжа місцевих жителів.

Велика кількість цінних спецій виростає в спекотних тропічних країнах, і була завезена з Індії, Китаю та Індонезії. Але чимало корисних прянощів тепер росте і в наших широтах.

До вітчизняних прянощів можна віднести:

– аніс звичайний, аїр болотний, дягель аптечний, зубрівку запашну, гірчицю, коріандр, лавр благородний, петрушку кучеряву, коріандр, м’яту перцеву, майоран садовий, розмарин, ялівець, перець стручковий, шавлія, чебрець, кріп, часник, кмин, хміль.

Без багатьох «рідних» прянощів і спецій, таких як: аніс кмин, хміль, шафран, гірчична олія, не обходиться виготовлення лікеро-горілчаної продукції та випікання хліба.

Переваги застосування прянощів і спецій


Найвагомішою перевагою спецій є відсутність калорій в складі – не обтяжуючи страву жодною калорією, вони надають їй насичений смак і аромат. До того ж спеції позитивно впливають на обмінні процеси.

Механізм дії спецій і прянощів складний: він включає як рефлекторний вплив через зоровий аналізатор, так і подразнення смакових рецепторів, а також вплив речовин безпосередньо на травні залози.

Але при цьому існує відомий факт: практично всі прянощі і приправи сприяють процесу травлення їжі. Вони активізують обмінні процеси, поліпшують травлення і перистальтику кишечника, стимулюють і посилюють роботу травних залоз.

Його Величність Перець

Родоначальником прянощів вважається перець. Європейцям ця пряність стала відома завдяки бортовому лікарю Колумба Дієго Чанка, який привіз перець з Америки. Зараз різновиди перцю обчислюються десятками. Нам добре відома стручкова паприка, гіркий і солодкий перець, а також напівгострий, кайєннський, чорний. Гіркота цієї пряності безпосередньо залежить від вмісту в ній алкалоїдів піперину і його ізомеру хавецину.

 Також, в складі перцю є капсаіцин – хімічна речовина, яка надає перцю гостроти. Капсаіцин прискорює всі хімічні реакції, включаючи обмінні процеси. А духмяність перцю, зумовлена ​​наявністю терпенового спирту евенолу.

Пекуча, ароматна пряність дає багато позитивних ефектів: перець сприяє процесу травлення важкої їжі, роботі кишечника, активізації обмінних процесів. Важливо, що ця пряність сприяє зміцненню імунітету і виведенню токсинів.

Вплив перцю на поліпшення кровообігу активно використовується виробниками косметичної продукції для кремів, що використовуються для позбавлення від целюліту.

Популярні спеції

Кориця

Одна з найпопулярніших спецій завдяки своєму смаку і аромату. Також має корисні властивості. Кориця також сприяє активізації обміну речовин, допомагає впоратися з потягом до солодкого: при вдиханні аромату кориці створюється відчуття ситості й заспокоєння.

Рекомендується додавати корицю в ранковий чай, каву, яблучні пироги і випічку, а також у вівсянку або просто у фруктову нарізку.

Ваніль

Однією з найпоширеніших спецій на кухні є ваніль. Але мало хто знає, що це висушений плід тропічної ліани (відноситься до сімейства орхідей). Мешкає ваніль в Мексиці, цвіте тільки один день, дозволяючи бджолам одного єдиного виду себе запилити. Цю примхливу пряність, додають в солодкі страви, надаючи їм характерного вишуканого аромату. Саме запах ванілі здатний викликати відчуття насичення в моменти, коли нестримно хочеться шоколаду.

Найзвичайнісінький кисломолочний сир, який є важливим компонентом багатьох дієт, набуває нових ноток і перетворюється на низькокалорійний десерт – варто тільки додати в нього дрібку ванілі.

Гірчиця

Сучасні господині широко застосовують гірчицю: особливий смак їй надає речовина глюкозид сінігрін. Під впливом ферментів, речовина розпадається на глюкозу, гірчичну олію і бісульфат калію, які мають подразнюючу дію, пряний аромат і смак. Гірчиця корисна для апетиту, вона розщеплює жири і покращує переварювання білкової їжі, при цьому активізується обмін речовин, поліпшується слиновиділення.

Відома користь гірчиці і при зовнішньому застосуванні. З неї роблять обгортання, маски для тіла. Корисні властивості гірчиці – це антимікробна, антигрибкова і протизапальна дія.

Насіння гірчиці активно використовують в перших стравах, салатах, маринадах для м’яса, при консервуванні. Найбільш популярна приправа у вигляді соусу.

Хрін

Не менш цікавий відомий всім хрін. Він містить алілізотноціонат, завдяки якому має настільки пекучий смак. У цій рослині вітаміну С більше ніж у лимоні. Аскорбінова кислота, смолисті речовини, гірчичні олії, що містить хрін, при помірному вживанні мають оздоровчу дію, стимулюють роботу внутрішніх органів і навіть можуть сприяти попереджанню розвитку деяких захворювань. Ця приправа навіть допомагає боротися з депресіями.

Найчастіше, хрін використовується як окрема приправа, а листя рослини – при консервуванні і в салатах. Також можна приготувати запіканку з яловичини з хроном і пореєм, запечену форель з лимоном і хроном, яловичу корейку з скоринкою з хрону, а ще – найніжніші парові свинячі котлети з яблучним пюре і пекучим хроном.

Хрін виділяє фітонциди – так звані «летючі антибіотики», які сприяють загибелі вірусів і бактерій, тому не забувайте про хрін в періоди епідемій грипу.

Імбир

Ця пряність є помічником в боротьбі із зайвою вагою. Його вважають дивною рослиною, що має проти отрутні властивості. Характерний запах і смак імбиру, пов’язаний з вмістом в ньому зінгерону, шоаголи і джінджероли – речовин, ефективних при профілактиці і лікуванні раку товстого кишечника. Рослина містить вітаміни C, B1, B2, A, фосфор, кальцій, магній, залізо, цинк, натрій і калій, крохмаль, ліпіди.

Корінь імбиру добре працює в свіжому і в меленому вигляді. Він стимулює обмін речовин, знижує шкідливий холестерин в крові, виводить шлаки. Тому імбир часто використовують при детокс-програмах. Він може використовуватися як для гострих страв, так і для солодощів. Імбир добре поєднується з м’ясом, куркою, рибою і овочами, в чаї і випічці, він доречний в супах, різних соусах і фруктовому салаті.

Порада тим, хто активно займається спортом – корисно щодня вживати трохи імбиру – він допоможе м’язам розслабитися і відновитися після навантажень.

Гвоздика

Спеція містить багатий вітамінний комплекс: бета-каротин, вітаміни групи В, С, Е і К. А ще багато корисних мікроелементів: калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, залізо, марганець, мідь, цинк, селен. Гвоздика покращує травлення, сприяє виробленню травних соків і кращому перетравленню їжі.

Трохи пряності у страві або напої, додає бадьорості і сили, сприяє позбавленню від депресії і заспокоює нерви.

Увага: спецію не рекомендується вживати дітям до 4 років і вагітним жінкам.

Куркума

Ця пряність також широко використовується в дієтичних стравах. У ній міститься поліфенол, що сприяє зниженню засвоєння жирів і зростанню жирової тканини. Крім того, спеція також позитивно впливає на метаболізм і виводить з організму зайву рідину. Куркума перешкоджає розвитку пухлин (речовина куркумін блокує біохімічні ланцюжки розвитку ракових пухлин). При постійному вживанні куркумін знижує ризик розвитку раку у курців.

Використовувати цілющі властивості куркуми можна просто, додавши спецію в рис або солодощі.

Порада: куркума може допомогти при перших ознаках застуди. Для запобігання хворобі і поліпшення сну можна випити на ніч тепле молоко з ½ чайної ложки куркуми.

Орегано

Орегано перекладається як «радість гір» і є досить універсальною приправою. Популярна в італійській кухні пряність містить одразу два потужних протимікробних засоби – карвакол і тимол, які ефективні при лікуванні і профілактиці інфекцій верхніх дихальних шляхів. Пряність може використовуватися як в сухому, так і в свіжому вигляді.

Спеція підкреслить смак м’ясних страв, грибів, запечених овочів.

Правила застосування спецій

Спеції можуть прикрасити і облагородити не тільки смак, але і зовнішній вигляд багатьох страв. Так, наприклад, шафран і куркума забарвлюють страви в привабливі яскраві тони. Трохи цих спецій – і ваш білий відварений рис набуде красивого яскравого кольору! Таким же чином можна прибрати сіруватий відтінок риби – страва набуде апетитного золотистого кольору.

Спеції мають ще одну унікальну здатність: збільшувати терміни зберігання продуктів. Тому будуть корисні при консервуванні і маринуванні. Бактерицидною дією відрізняються деякі сорти м’яти, чебрець, кмин, гвоздика, лавровий лист, перець і розмарин. До того ж, ці спеції пом’якшують м’ясо і перешкоджають швидкому разварюванню риби.

Використання спецій скорочує терміни кипіння і варіння, допомагаючи зберігати корисні речовини і вітаміни.

Незважаючи на всі переваги, до застосування прянощів слід підходити зі знанням їх впливу на ту чи іншу страву. Якщо пряність мелена, то її кладуть в три рази менше ніж в необробленому вигляді. Це стосується, наприклад, меленого перцю – його потрібно класти менше ніж перцю горошком. Цілісні прянощі виділяють аромат тонший, ніж подрібнені.

Список спецій, що сприяють збереженню гарної фігури


Зберігання спецій

Зміна кольору спеції говорить про те, що властивості її також змінилися. Краще купити нову.

Спеціями з вичерпаним терміном придатності навряд чи можна отруїтися, але користі від них не буде, та й якість смаку помітно погіршиться.

Важливо: страви, в яких є прянощі, не слід піддавати багаторазовому нагріванню – в цьому випадку вони починають гірчити.

Протипоказання до застосування спецій

Незважаючи на користь спецій, вони мають і свої протипоказання:

  1. Регулярне вживання у великих кількостях куркуми, кмину, часнику, підсилює або послаблює дію багатьох лікарських препаратів.
  2. Хворим з гастритами і іншими шлунковими захворюваннями гострий червоний і чорний перець необхідно вживати з обережністю. Навіть здоровим людям, щоб уникнути опіку слизової, не варто перевищувати дозу в 6 зерняток або ¼ ч. л. меленої спеції за раз.
  3. Вживання часнику в великих кількостях може привести до метеоризму і здуття живота. Оптимальним вважається кількість до 3-х зубчиків на день.
  4. Гвоздику не рекомендується давати дітям до 2-х років, а також людям з гіпертонією, виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки.
  5. Лавровий лист знижує згортання крові, його не можна вживати людям, схильним до кровотеч, а також небажано – вагітним і матерям, що годують немовлят груддю.
  6. Мускатний горіх має безліч переваг: знімає втому, покращує пам’ять, стимулює кровообіг, покращує травлення. Однак вживати його треба в невеликих дозах, оскільки в разі передозування, можливі головний біль, прискорене серцебиття, запаморочення.

Спеції слід класти в страву в невеликій кількості. Якщо переборщити, наприклад, з перцем або корицею, то буде відчуватися тільки смак пряності, а не приготованого продукту.

Прянощі і спеції потрібні, щоб «прикрасити» страву тонкими відтінками смаку і запаху, підкреслити, а не «заглушити» смак.

Всім любителям спецій – смачного чудового смаку і аромату!

Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!