Медичний дієтологічний центр здоров'я та смачної дієти

Який замінник цукру вибрати

цукрозамінники
Для багатьох людей, що стежать за своєю вагою і здоров’ям, актуальним є питання, як скоротити або відмовитися від вживання цукру і цукровмісних продуктів. Одним з альтернативних варіантів для тих є вживання його замінників.

На ринку представлена ​​велика кількість видів цукрозамінників. І зробити вибір часто непросто.

Ця стаття допоможе відповісти на питання про переваги і недоліки тих чи інших видів замінників цукру, їх відмінності та специфіку впливу на організм.

Існуючі на даний момент цукрозамінники промислового виробництва поділяються, перш за все, на натуральні та штучні. Вони мають статус харчових додатків і маркуються кодом, що містить букву Е (для європейських країн) і унікальним тризначним номером.

Натуральні цукрозамінники є витяжками або іншими формами отримання з рослинних і тваринних джерел, і в більшості випадків мають калорійність; штучні – повністю або частково синтетичні речовини, що мають мінімальну калорійність або некалорійні (за рахунок надзвичайно малої кількості, що використовується для споживання і/або за рахунок відсутності участі в метаболічних процесах).

Також цукрозамінники відрізняються ступенем солодкості, різними способами участі в обміні речовин і ефектами впливу на організм.

 

Натуральні цукрозамінники

Фруктоза

Фруктоза («фруктовий цукор», кетогексоза) – ізомер глюкози, природний моносахарид, що міститься у фруктах, овочах, меді; який людина отримує природним шляхом при вживанні цих продуктів. Для окремого використання його виділяють з цих природних джерел. За солодкістю перевершує сахарозу в 1,5 рази.

Головною позитивною якістю, що відрізняє вживання фруктози від сахарози і інших вуглеводів, є те, що фермент фруктокіназа, що фосфолірірує фруктозу в процесі обміну, не залежний від інсуліну. Завдяки цьому, при високій калорійності (399 ккал на 100 г – вище, ніж у сахарози) фруктоза має низький глікемічний індекс – 20.

Тому при порушенні толерантності до глюкози та інсулінорезистентності фруктоза переноситься краще, оскільки значно повільніше підвищує глюкозу крові. За рахунок цього ефекту фруктоза широко використовується в спеціальній лінії діабетичного харчування і є найбільш знайомим простим вуглеводом для пацієнтів з цукровим діабетом.

Однак варто зауважити, що при цьому фруктоза ще легше і активніше бере участь в ліпогенезі (утворенні жиру), і її надмірне вживання може приводити до збільшення жирової маси і метаболічних порушень.

Сорбіт (Е 420)

Сорбіт (сорбітол, глюцит) є шестиатомним спиртом, що одержують шляхом гідрування глюкози. Його природними джерелами є кісточкові плоди, кукурудза, деякі водорості.

Калорійність сорбіту нижча в порівнянні з глюкозою і фруктозою – 260 ккал на 100 г, при цьому нижча і його солодкість; ГІ – 9.

Крім ролі цукрозамінника сорбітол використовується як проносний засіб за рахунок своїх сорбентних властивостей, що сприяють розбуханню кишкового вмісту і полегшенню його пасажу і евакуації. Також має пребіотичну і жовчогінну дію.

Основним мінусом використання сорбіту є те, що через порівняно знижену солодкість його вживана кількість зростає, що може підвищувати і добову калорійність їжі, і збільшувати можливість надмірного проносного ефекту.

Ксиліт (Е 967)

Ксиліт – це багатоатомний спирт, отриманий із рослинних відходів сільського господарства.

Його калорійність близька до калорійності сорбіту – 243 ккал на 100 г, проте солодкість ближча до сахарози; ГІ – 7.

Ксиліт не ферментується в ротовій порожнині, за рахунок чого вважається найбільш безпечним для зубів. Застосовується в лінії для діабетичного харчування, в жувальній гумці, зубних пастах, в інших продуктах і лікарських засобах як підсолоджувач, стабілізатор, емульгатор, вологоутримуючий компонент.

Ізомальт (Е 953)

Ізомальт синтезується шляхом ізомеризації з бурякової і тростинної сахарози, однак за рахунок обробки не засвоюється в тій мірі, як сахароза.

Калорійність – 240 ккал, при цьому солодкість так само знижена, через це часто вживається в більшій кількості для отримання звичного рівня солодкості напою або страви. ГІ – 2, у зв’язку з чим підвищує рівень глюкози та інсуліну несуттєво.

Є пребіотиком, а також має проносний ефект. Безпечний для зубної емалі.

Тагатоза (Е 963)

Тагатоза (галактулоза) є ізомером фруктози, а отримують її шляхом ферментативного гідролізу лактози, що виділяється з молока і молочних продуктів.

Вона добре розчиняється у воді, за солодкістю подібна до сахарози, калорійність 150 ккал в 100 г. Глюкозу та інсулін підвищує значно повільніше цукру, приблизно на рівні фруктози, тому використовується і в діабетичному харчуванні, і людьми, яким потрібно обмеження вживання цукру.

Випускається як окремий продукт, і в комплексах з іншими замінниками, також використовується в продуктах промислового виробництва.

Має проносний ефект при вживанні 30-40 г в один прийом, має пребіотичні властивості.

Еритрит (Е 968)

Еритрит (ерітрол, ерітріол, ерітрітол, «динний цукор») – поліатомний спирт, що видобувається з деяких крохмалистих фруктів і овочів – дині, груші, кукурудзи, тапіоки.

Має приблизно на третину меншу солодкість, ніж сахароза.

Калорійність еритриту вважається нульовою, адже за даними досліджень він швидко всмоктується завдяки низькій молекулярній масі, проте не ферментується і не засвоюється організмом, швидко виводиться в незміненому вигляді. З тієї причини, що еритрит не метаболізується в організмі, не впливає на рівень глюкози та інсуліну, не має ні глікемічного індексу, ні калорійності, інертний в процесі травлення і не має проносного ефекту, ця речовина з успіхом використовується в діабетичному і дієтичному харчуванні, в фармакології та стоматології.

Стевіозид (Е 960)

Речовина стевіозид – це глікозид, що виділяється з трави стевії.

Калорійність при вживанні безпосередньо трави становить 18 ккал на 100 г, у формі порошку, таблеток, рідкого крапельного екстракту або сиропу – нульова. Солодкість стевії залежна від форми використання, але в будь-якій з них значно вища, ніж солодкість цукру.

Стевія багата і на інші речовини – мінерали, вітаміни, ефірні олії, флавоніди, арахідонову кислоту. Трава має специфічний смак, який може зберігатися або бути відсутнім в інших формах стевіозиду, залежно від ступеня очищення і самої вихідної сировини.

Стевія і стевіозид популярні як цукрозамінники, вважаються безпечними і широко використовуються в світі. Єдиним протипоказанням до застосування є алергія на складноквітні рослини, також можлива індивідуальна непереносимість. Має легкий сечогінний ефект.

Зважаючи на малу або відсутню калорійність вона успішно застосовується пацієнтами з цукровим діабетом, надмірною масою тіла та ожирінням.

Варто додати, що існують і деякі рекламні трюки щодо стевії, іноді вона представляється препаратом для схуднення. Стевіозид не є ліпотропіком – не спалює жири, тому що не бере активної участі в обмінних процесах. Ефект зниження маси тіла при його прийомі полягає виключно в зниженні загальної добової калорійності і частки вуглеводної складової (особливо швидких вуглеводів) при заміні висококалорійного цукру і продуктів з сахарозою, фруктозою на некалорійний стевіозид.

 

Штучні цукрозамінники

Сукралоза (Е 955)

Сукралоза (тріхлоргалактосахароза) є напівсинтетичною речовиною, що одержується шляхом хлорування звичайної сахарози, під час якого гідроксильні групи сахарози замінюються атомами хлору.

Калорійність і ГІ – нульові, при цьому солодкість в порівнянні з сахарозою вища в 600 разів.

Сукралоза не ферментується і не метаболізується в організмі, відрізняється термостійкістю, це популярний і широко використовуваний цукрозамінник, особливо в діабетичному харчуванні. Вважається повністю безпечною речовиною для людини за дослідницькими висновками. Проте, протягом усіх 40 років з її відкриття, періодично піднімаються суперечки щодо можливих відтермінованих шкідливих наслідків, пов’язаних з її прийомом.

Сахарин (Е 954)

Сахарин (сахарінат) натрію являє собою кристалогідрат натрієвої солі.

Калорійність 360 ккал на 100 г, при цьому солодкість сахарину перевершує солодкість цукру в 300-500 разів, тому він вживається в надзвичайно малій кількості. Безпечним вважається вживання не більше 5 мг на 1 кг тіла на добу.

Сахарин був визнаний забороненим через можливу канцерогенну дію, проте згодом заборона була відкликана після поглиблених досліджень.

Втім, використання сахарину не рекомендується вагітним, жінкам, які годують і дітям. Також протипоказанням є ряд захворювань жовчного міхура і проток, зважаючи на активний жовчогінний вплив. Має специфічний гіркуватий присмак, особливо при нагріванні.

Аспартам (Е 951)

Аспартам – це метиловий ефір аспарагінової кислоти і фенілаланіну.

Він має високу калорійність – 400 ккал на 100 г, однак солодший за цукор приблизно в 200 разів, через що вживається в таких малих дозах, при яких калорійність не має значних величин; так само є нульовим його ГІ. Завдяки цим характеристикам він знайшов застосування у пацієнтів з цукровим діабетом і ожирінням.

Аспартам не дає відчуття ситості і не викликає вироблення серотоніну, через що солодкі продукти на його основі не викликають задоволення і часто лише збільшують потребу в солодкому. Речовина є термонестабільною і вже при 30 градусах руйнується і втрачає солодкість.

Аспартам бере участь в обмінних процесах – швидко всмоктується, метаболізується в печінці і включається в реакції трансамінування. В організмі розпадається на амінокислоти і метанол, який представляє небезпеку для здоров’я людини.

Безліч незалежних досліджень та зареєстрованих скарг людей після його вживання, доводять його небезпечність.

При цьому вважається, що при дотриманні дозволеного дозування (не більше 40-50 мг/ кг маси тіла) він є безпечним.

Єдиним озвученим протипоказанням через присутність фенілаланіну є фенілкетонурія.

Широко застосовується не стільки як окремо цукрозамінник, скільки в складі безлічі різних промислових продуктів і лікарських форм – газованих напоях, солодких йогуртах, жувальних гумках, вітамінах та ін.

Неотам (Е 961)

Неотам – це підсолоджувач, що складається з амінокислот – аспарагінової кислоти і фенілаланіну, з’єднаних з метил-ефірною і неогексіловою групами.

Він солодший за сахарозу приблизно в 10 тис. разів і в 30-50 разів солодший за аспартам.

В організмі людини швидко метаболізується і згодом виводиться природним шляхом.

Має подібний до сахарози чистий солодкий смаком, більш стійкий в умовах температурної обробки, ніж аспартам.

За даними досліджень неотам не чинить негативний вплив на організм, ні канцерогенний, ні генотоксичний, може застосовуватися і при фенілкетонурії, на відміну від аспартама.

У промисловості використовується при виробництві напоїв, солодощів, хлібобулочних виробів, снеків, БАДів, декоративної косметики та ін.

З огляду на дуже високий ступінь солодкості, вживається в надзвичайно малих кількостях, не має калорійності і глікемічного індексу. Допустима добова доза – 0,2 мг/кг маси тіла.

Цикламат (Е 952)

Цикламат натрію являє собою цикламову кислоту з двома варіантами солей – натрієвої або калієвої.

Дана речовина солодша за цукор в 30-50 разів, при цьому має нульову калорійність і глікемічний індекс, так як використовується в дуже малих дозах, не метаболізується і виводиться з організму нирками в незміненому вигляді, завдяки чому використовується при виготовленні діабетичних, дієтичних та інших продуктів – промислових солодощів, газованих напоїв, лікарських засобів і інших. Як цукрозамінник для окремого використання випускається в основному в поєднанні з сахарином або іншими штучними підсолоджувачами.

Не втрачає солодкість при тепловій обробці, є термостабільним.

Незважаючи на те, що більшістю досліджень було визначено, що ця речовина не бере участь в обміні і виводиться, не впливаючи на організм, існують і побоювання щодо її можливої ​​канцерогенної та тератогенної дії. З цієї причини цикламат заборонений для вживання вагітними та дітьми. Також він створює підвищене навантаження на ниркову систему.

Безпечною добовою дозою вважається 10-11 мг/кг маси тіла.

Ацетілсульфат К (Е 950)

Ацетілсульфат калію являє собою речовину сульфамідного ряду.

Солодший за сахарозу в 200 разів, однак, має гіркуватий присмак, подібний до  сахарину.

Як і у інших синтетичних цукрозамінників калорійність і глікемічний індекс не є значущими через вживання в малих дозах.

У складі окремо використовуваних цукрозамінників найчастіше випускається в комплексі з аспартамом або сукралозою. У промисловості широко використовується в напоях, випічці, желатинових десертах, жувальній гумці, лікарських засобах.

Більшістю досліджень визнаний безпечним, проте, існує ряд сумнівів щодо вивченості можливих відтермінованих побічних явищ.

Допустимим дозуванням вважається 15 мг/кг маси тіла на добу.

 

Комплексні цукрозамінники

Багато цукрозамінників випускаються у вигляді набору окремих підсолоджувачів, як лише натуральних або лише штучних, так і в поєднанні натуральних з штучними, іноді з іншими додатками. За рахунок поєднання надається можливість підібрати такі склади, за умов яких досягається висока сумарна солодкість при мінімумі калорій і невеликому обсязі споживання, відсутні або знижені специфічні присмаки, підвищена термостійкість і прискорене виведення з організму.

Висновок

З огляду на те, що синтетичні підсолоджувачі у вигляді харчових додатків містяться в багатьох готових продуктах харчування, лікарських засобах та засобах гігієни, незважаючи на їх дозвіл до застосування і відносну безпеку, для окремого вживання, при приготуванні напоїв і страв краще віддавати перевагу натуральним цукрозамінникам.

На даний момент найбільш рекомендованими вважаються стевіозид і еритрит. Ці природні цукрозамінники (за відсутності алергії) є кращими і для пацієнтів, які страждають на цукровий діабет і ожиріння, а також для тих, кому потрібно обмежити швидкі вуглеводи, але пристрасть до солодкого не дозволяє просто відмовитися від цукру і цукровмісних продуктів.

Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!