Медичний дієтологічний центр здоров'я та смачної дієти

Харчування при виразковій хворобі

Весна є не тільки розквітом природи, що радує яскравими фарбами і співом птахів. Цей період є складним процесом для людей, які страждають різними хронічними захворюваннями. Весняний сезон часто стає періодом загострення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки.



Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки – хронічне рецидивне захворювання, основним морфологічним проявом якого є наявність виразкового дефекту слизової оболонки шлунку або дванадцятипалої кишки, який, як правило, виникає на тлі запальних змін, зумовлених інфекцією Helicobacter pylori.

Загострення даного захворювання викликає такі неприємні симптоми, як нудота, здуття, печія, запори, болі і печіння в ділянці серця і відчуття «переповненого» шлунку.

Виразковою хворобою страждають близько 10% всього дорослого населення України.

У виникненні та розвитку захворювання велику роль відіграють перенапруження нервової системи і стреси, нерегулярне і незбалансоване харчування, надмірне вживання гострої, пряної, жирної їжі та зловживання алкоголем.

Хвороба нерідко протікає без симптомів (в 30% випадків), і перші ознаки і симптоми можуть з’являтися тільки з часом – іноді через кілька років. Коли симптоматика «завуальована» і не викликає занепокоєння, людина не завжди може здогадуватися про розвиток захворювання. Тому, часто, наявність виразкової хвороби (далі ВХ), виявляється при зверненні до лікаря з іншої причини.

Діагностика та способи лікування ВХ

Залежно від локалізації виразки, болі проявляються як безпосередньо після прийняття їжі, так і через деякий час після їжі. Нерідко, в якості основних ознак, хворі відзначають різкі хворобливі відчуття в животі, посилений метеоризм.

Діагностується ВХ шляхом обстеження пацієнта: загального огляду, пальпації і перкусії області живота (метод медичної діагностики, що полягає в простукуванні окремих ділянок тіла); а також лабораторно-інструментальних досліджень. Для діагностики, найчастіше застосовують ендоскопічний метод дослідження, що дозволяє визначити місце локалізації виразки, її глибину і розміри.

При діагностуванні захворювання пацієнтові рекомендується стаціонарне лікування на термін до 1 місяця, під час чого будуть призначені лікарські препарати, які сприяють нейтралізації шлункового вмісту.

Хворим рекомендують кинути палити для запобігання швидкому виникненню рецидиву. Також, слід припинити прийом таких медпрепаратів як нестероїдні протизапальні засоби – аспірин, ібупрофен та ін.

До основних видів лікування ВХ відносять:

  1. Дієтотерапію;
  2. Медикаментозну терапію;
  3. Фізіотерапевтичне лікування при відсутності ускладнень – парафінові аплікації, короткохвильова діатермія на епігастральній ділянці та ін.)


Дотримання дієти є важливою умовою для повноцінного загоєння виразок шлунку і дванадцятипалої кишки: правильне харчування і вилучення продуктів, що дратують травну систему, дозволяють створити для уражених органів функціональний спокій.

Таким чином, дієта дозволяє організму активізувати процеси самовідновлення, внаслідок чого рубцювання і загоєння виразок відбувається швидше.

В цьому випадку, ВХ переходить в стадію ремісії і не непокоїть, не викликає дискомфорту.

У зв’язку з цим, основною метою дієтологічної програми при ВХ є зведення до мінімуму подразнюючого впливу їжі на слизову шлунку і дванадцятипалої кишки, зниження відчуття болью, диспепсичних скарг і загоєння виразки.

При цьому, одночасно повинна зберігатися фізіологічна повноцінність харчового раціону.

Дієтотерапія при ВХ вирішує наступні завдання:


Медикаментозне лікування полягає в застосуванні препаратів, що захищають слизову оболонку шлунку, сприяють збереженню цілісності слизового бар’єру. У важких випадках може бути призначено оперативне втручання.

Важливо ліквідувати існуючий у хворих ВХ дефіцит вітамінів за рахунок:


Коли ремісія після хвороби становить понад 5 років, вважається, що хворий видужав.

Що враховується при призначенні дієти?

Важливо, щоб харчування було повноцінним, збалансованим, сприяло нормалізації моторної і секреторної функцій шлунку і прискоренню регенеративних процесів тканин.

Тому, при призначенні лікувального харчування, обов’язково враховуються такі чинники: стан пацієнта, вік, стадія хвороби (гостра, підгостра, неповна ремісія), патогенетичні особливості захворювання (пілородуоденальна або медіогастральна виразка), наявність супутніх захворювань і дієтичні нахили.

При розробленні дієти, також враховують вплив їжі на секреторну і моторну функцію шлунку, досягаючи впливу на симптоматику хвороби.

Від чого слід відмовитися при ВХ?

Під час терапевтичної дієти, їжа не повинна довго затримуватися в шлунку, оскільки її тривале перебування там посилює виділення шлункового соку. При швидкому русі їжі зі шлунку в дванадцятипалу кишку, спостерігається подразнення слизової оболонки погано обробленими харчовими масами, що містять активну соляну кислоту.

Тому слід відмовитися від гострих, копчених, жирних страв і продуктів, що викликають надмірне виділення шлункового соку: свинини, баранини, копченої риби, жирного молока і молочних продуктів, жовтих сирів, смажених, тушкованих і печених страв з додаванням будь-якого жиру, бульйонів, кави, какао, міцного чаю, гранатового і інших кислих соків. Також, рекомендовано різко обмежити вживання хлібу та виробів з житнього борошна грубого помелу, макаронних виробів, консервів, яєць, пшона, всіх видів бобових (гороху, сочевиці, квасолі та ін.).

Виключити з щоденного раціону необхідно також часник, цибулю, гриби, волоські горіхи, ріпу, редьку, шпинат і щавель, брукву, сиру капусту і спаржу. Ще буде потрібне обмеження кухонної солі до 6 г на добу, яка стимулює секрецію і утворення кислоти шлунку.

Забороняється вживати дуже холодні та дуже гарячі страви. Температура холодних страв повинна бути не нижче 15° C, гарячих – не вище 57-62° C.

Має значення і консистенція їжі. Так, м’ясо шматком створює велике навантаження на шлунок, довше перебуваючи в ньому, тому краще вживати м’ясо, перетерте у фарш.

Навіть після рубцювання виразки, з раціону на тривалий термін слід вилучити хімічні збудники шлункової секреції: ефірні олії, органічні кислоти, екстрактивні речовини м’яса і риби.

Варто пам’ятати і про надзвичайну небажаність в майбутньому прийому алкогольних напоїв, вживання окрошки, жирних супів, розсольнику, маринадів, грибів, тушонки, виробів з листкового і пісочного тіста, крижаних і газованих напоїв.

Особливості дієтотерапії при виразковій хворобі

У дієті хворого ВХ, велике значення має кількість білків, жирів і вуглеводів. Змінюючи хімічний склад раціону, можна впливати на процеси відновлення і загоєння слизової оболонки шлунку, дванадцятипалої кишки. Це досягається введенням в раціон оптимальної кількості білка, збільшеного в порівнянні з фізіологічною нормою, достатнього вмісту мінеральних солей і вітамінів.

Білки

За умов дієти, багатої білками, загальний стан при виразковій хворобі поліпшується швидше, раніше припиняються болі і зникає печія, оскільки білки мають здатність зв’язувати соляну кислоту шлункового соку і прискорюють регенераторні процеси слизової оболонки шлунку і дванадцятипалої кишки.

У раціоні хворих доцільно використовувати страви з вівсяної і гречаної круп, із соєвого і кукурудзяного борошна, м’ясо молодих тварин, птиці, рибу, молочні продукти, яєчний білок, соєвий.

Жири

Жири, багаті фосфоліпідами, сприяють швидшому загоєнню виразок, мають місцеву обволікаючу і захисну дію на слизову шлунку і посилюють регенераторні процеси. Вміст харчового жиру може бути збільшено, головним чином – за рахунок жирів рослинного походження. Однак в деяких випадках (гіперкінетичних моторних порушень шлунку) показано підвищення в дієті тваринних жирів: вершки, коров’яче масло, жирні сорти м’якого сиру, твердого сиру.

Вуглеводи

Вуглеводи, нормалізують моторну функцію кишечника, покращують роботу жовчного міхура, але можуть посилити біль у шлунку і печію. Тому, спочатку обсяг вуглеводів в раціоні хворого може бути скорочений на 25-30%.

Зазначені обмеження доцільні для профілактики і лікування кишкового дисбактеріозу. У зв’язку з цим в раціоні не слід використовувати традиційні манну і рисову каші, цукор, мед, варення, солодкі напої, борошняні вироби, картопляне пюре, свіжий пшеничний хліб, макаронні вироби.

Застосування дієти дозволяє забезпечити роботу шлунково-кишкового тракту в більш щадному режимі. Це досягається за рахунок частих прийомів їжі у невеликій кількості, характеру механічної обробки їжі (подрібнена, желеподібна або пюреподібна), обмеження легкозасвоюваних вуглеводів (цукор і цукровмісні продукти).

Велике значення має і режим харчування. При ВХ рекомендується прийом їжі через кожні 3-4 години, в невеликих порціях.

Важливо, щоб енергетична цінність раціону відповідала фізіологічним потребам пацієнта.

Приклади дієт

Дієтотерапія при виразковій хворобі, найчастіше складається з трьох циклів тривалістю 10-12 днів кожен. Якщо в подальшому відсутнє різке загострення, можливе призначення непротертих варіантів дієт.

Дієта повинна містити соки сирих овочів і фруктів, багатих на вітаміни, відвар шипшини і пшеничних висівок.

  1. Сувора щадна дієта (раніше 1 а)


У перші п’ять днів, в гострій фазі рецидиву ВХ (при вираженому больовому синдромі), призначають сувору дієту, яка передбачає прийом їжі виключно в рідкому, кашкоподібному і желеподібному вигляді.

Дозволені круп’яні супи, парові суфле з нежирних сортів м’яса і риби, рідкі каші на молоці з вершковим маслом (крім пшоняної і перлової), протертий знежирений сир, парові омлети, ягідні кисілі, мед, нежирне молоко і чай з молоком. Така дієта дозволяє прискорити процеси загоєння виразок і ерозій, знизити активність запального процесу слизової оболонки шлунку.

  1. Навантажувальна дієта (1б)


У підгострій фазі рецидиву (наступні 5-7 днів після загострення) переходять до дієти, за якої поступово збільшується вміст основних поживних речовин і калорійності їжі. Прийом їжі – 6 разів на добу. Всі страви також вживаються в пюреподібному вигляді (парні і відварені). Дозволяється 75-100 г сухарів з білого хліба вищого сорту, м’ясо і риба у
вигляді парових котлет, кнелі, фрикадельок, рідкі молочні каші, молочні й круп’яні супи, страви зі збитих яєць.


Термін дотримання – від 10 до 44 днів.

  1. Розширена дієта №1


При позитивній клінічній динаміці, при стиханні загострення ВХ, призначають розширену дієту №1. Вона розрахована на повне задоволення фізіологічних потреб організму в поживних речовинах.

Цільове призначення: оберігання шлунку шляхом обмеження механічних, хімічних, термічних подразників, стимуляція процесів загоєння в слизовій оболонці, підвищення її захисних можливостей, посилення протизапального ефекту лікування.

У цей час рекомендується випивати близько 1,5 л рідини на добу. Режим харчування до 6 разів на добу. Рекомендується: хліб білковий, сухий бісквіт, молочні й круп’яні, овочеві протерті супи, м’ясні і рибні страви в паровому вигляді, нежирні сорти риби у відварному і запеченому вигляді, омлети, сирне суфле з прісного сиру, кефір, овочеві пюре, запіканки, солодкі ягідні соки (навпіл з водою), зефір, мармелад.

Якщо хворий відчуває дискомфорт після вживання певного продукту або страви, дієту необхідно переглянути.

Але, як і за будь-якого захворювання, кожен конкретний випадок – унікальний, вимагає індивідуального підходу, призначення індив
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!