Медичний дієтологічний центр здоров'я та смачної дієти

Навіщо пити воду? Чому не рекомендовано пити воду під час їжі

Суперечки про те, як правильно поєднувати вживання води з їжею, тривають не одне десятиріччя. За наявності численних наукових досліджень та думок спеціалістів і вчених відповідь на це питання в багатьох доступних джерелах залишається не однозначною, а часом відомості й зовсім суперечать.

Спеціалісти DietCenter підготували інформацію, що має в основі дані доказової медицини відносно того, якою є ситуація насправді.

  1. Роль води у процесі травлення


Вода є невід’ємною частиною структури організму людини. Вона задіяна у всіх процесах, які протікають в організмі, тож без її присутності, без її постійного надходження та виведення, життєздатність та життєдіяльність організму людини неможливі. Безпосередньо в процесі травлення вода теж має велике значення.

Вода входить до складу всіх тканин, а також рідин тіла людини. Достатня гідратація, тобто достатня кількість води в організмі, дозволяє підтримувати потрібні склад та властивості слини, шлункових та кишкових соків, що необхідні для травлення. І навпаки – в умовах дегідратації (нестачі води) процес травлення не може здійснюватися нормальним способом, який був закладений фізіологічно.

Саме тому найбільш важливу роль відіграє не те, як ми п’ємо у відношенні до безпосереднього приймання їжі, але чи достатньо ми п’ємо взагалі, а також якої якості є вода, яка має оновлювати та очищати наше тіло. Правила вживання води разом з їжею також є вельми важливою складовою, але, тим не менш, вторинною.

Отже, для повноцінного життєзабезпечення людині необхідні мінімум 30-35 мл води на кожен 1 кг маси тіла. Це та кількість води, яку потрібно вживати додатково до рідин, що потрапляє до організму разом з продуктами харчування, тому що практично всі продукти та страви тією чи іншою мірою містять воду. У разі підвищених фізичних, термічних та інших видів навантажень або станів, що супроводжуються підвищеною витратою рідини, кількість води потрібно пропорційно збільшити.

Цей об’єм повинен бути рівномірно розподілений протягом доби. З прийому води має починатися день кожної людини.

Для вживання здоровою людиною (тобто поза станами, коли потрібна вода, що має певні лікувальні властивості) оптимальною є маломінералізована очищена вода, яка не містить шкідливих домішок: органічні сполуки, нітрати, важкі метали, радіонукліди – нормалізована за рН.

До того, як безпосередньо перейти до правил поєднання питного та харчового режимів, варто розібрати основні моменти процесу травлення, які пов’язані з водою, з точки зору фізіології.

Регуляція функцій шлунково-кишкового тракту здійснюється гормонами (враховуючи й ті, що продукуються власне травним трактом) та фізіологічно активними пептидами, скорочувальною активністю гладком’язових клітин та вегетативною нервовою системою.

Під час потрапляння їжі до ротової порожнини відбувається початковий етап травлення, що полягає в аналізі їжі та рефлекторному налаштуванні функцій розташованих нижче органів шлунково-кишкового тракту, первинній фізичній та хімічній обробці (подрібнення, насичення слиною, початок гідролізу ряду речовин), ковтанні.

Слина здебільшого складається з води, а також електролітів, слизу, ферментів та інших біологічно активних речовин. Тобто за умов недостатнього вмісту води в організмі утворюється недостатня кількість слини, що ускладнює травлення. Незважаючи на те, що основною функцією слини є саме зволоження їжі, замінити її водою, яка потрапляє разом з їжею, не можна, тому що для нормального травлення необхідні всі компоненти слини, а не тільки її водна частина.

Після того, як їжа проходить крізь стравохід, вона потрапляє до шлунку та депонується там декілька годин (залежно від об’єму та складу їжі). У шлунку відбувається механічна обробка (“перемішування”) унаслідок скорочення м’язів та хімічна обробка (первинне розщеплення шлунковим соком) їжі з формуванням хімусу (травної кашкоподібної маси), що порціонно потрапляє до 12-палої кишки, крізь привратник шлунку.

Достатня гідратація є важливою для виділення шлунком нормального об’єму шлункового соку, який містить соляну кислоту і травні ферменти та на 99% складається з води, і лише 1% – складають  органічні та неорганічні речовини.

У мірі перетравлювання їжі на шлунковому етапі, що залежить від вихідного об’єму та складу (у тому числі зволоження) їжі, хімус порціями надходить до першого відділу тонкої кишки – 12-палої кишки, де відбувається процес нейтралізації його кислої реакції. Під час олужнення цієї порції привратник є зімкненим та не пропускає нову порцію зі шлунку, поки попередня не залишить 12-палу кишку, пересуваючись далі вздовж прямої кишки, задля основного етапу травлення. Ферменти підшлункової залози (амілази, протеази, ліпази, нуклеази), жовч, кишкові травні соки, мікроорганізми забезпечують гідроліз харчових речовин, а також саме на цьому етапі відбувається всмоктування основних розщеплених компонентів, а також води. Перистальтика, яка регулюється нервовими та гуморальними механізмами, забезпечує пересування вмісту кишки.

Потрапляючи до товстої кишки, хімус змішується, стає концентрованим унаслідок  реабсорбції води й зазнає розщеплення під ферментативним і бактеріальним впливом. Після чого баластні неперетравлені залишки у вигляді калу готові до евакуації з травного каналу через пряму кишку.

Зважаючи на це, можна визначити високе значення загальної нормальної гідратації організму (яка забезпечує вироблення слини та травних соків), а також достатнього зволоження самої їжі (що необхідне для більш легкого перемішування, рівномірної обробки секретами та полегшеного пересування травним трактом).

  1. Так чому ж не можна пити безпосередньо до чи під час прийому їжі, а також запивати їжу?


Справа в тому, що вода та деякі інші рідини майже одразу залишають шлунок та потрапляють до кишки, без перешкод проходячи через відкритий привратник. Існує декілька основних факторів, які зумовлюють відкриття та зімкнення привратника: консистенція та осмотичний тиск вмісту шлунку, кислотність у шлунку та 12-палій кишці, ступінь наповнення 12-палої кишки.

Якщо вода надходить безпосередньо перед прийомом їжі, в процесі прийому чи після нього, тобто за тих умов, коли привратник зачиняється для етапу шлункового перетравлення їжі  – наповненість шлунку буде збільшена за рахунок зайвої рідини, що може призвести до його розтягнення та ускладнення моторно-евакуаторної функції. Також вода, яка вживається разом із прийомом їжі, особливо за недостатнього пережовування, не дозволяє повноцінно обробляти їжу слиною та подрібнювати її, що ускладнює подальний процес травлення.

Якщо їжа добре подрібнюється в ротовій порожнині, але запивається водою, то привратник може залишитися відкритим, і не оброблена шлунковим соком їжа буде потрапляти до кишечника, оминаючи один із важливих етапів травлення. Крім того будуть неякісно виконані реєстрація та аналіз харчових складників ротової порожнини, шлунку, що спровокує неповноцінне вироблення гормонів і ферментів на наступних ланках травного процесу, що в цілому погіршить його якість.

Також надмірна кількість води, яка надходить до, під час або одразу після прийому їжі, знижують кислотність шлункового соку, тобто концентрацію в ньому соляної та інших кислот, тоді як належна кислотність є визначальним фактором для активації шлункових ферментів. Тобто ферменти можуть продукуватися в достатній кількості, але низька кислотність шлункового соку не дозволить їм активуватися в повній мірі та повноцінно впливати на власні речовини-мішені.

Усі ситуації, наведені вище, провокують ускладнення процесу травлення, що призводить до різних диспепсичних розладів.

Під час прийому їжі  варто обмежити вплив при вживанні води взагалі (це   можуть бути, наприклад, кілька ковтків при необхідності). Обмеження води під час прийому їжі залежить від об’єму, а також від складу страви. Первісна зволоженість їжі, а також її об’єм грають велику роль при визначенні, яку кількість води або інших рідин можна вживати разом з їжею та в якому разі це не рекомендовано.

При вживанні рідких та напіврідких страв і продуктів, малокрохмалистих овочів та фруктів потреби в додатковому зволоженні немає – така їжа містить достатню кількість рідини для нормального перемішування в шлунку, рівномірної обробки шлунковим соком, формування хімусу та поступового виведення до прямої кишки. Тим більше, вологонасичені продукти за звичай мають порівняно більший об’єм, а тому додатковий об’єм води чи напою є зайвим.

З іншого боку, при вживанні сухої їжі помірна кількість води чи іншого напою буде доречною та полегшить травлення. Суха їжа, що багата на клітковину, особливо потребує додаткового надходження рідини, тому що для активування “очищаючих” та сорбуючих властивостей клітковини, повинні бути утворені умови для її набухання, що, у свою чергу, здійснюється за рахунок рідини з їжі чи всмоктування води крізь стінку кишки. При надходженні відносно сухої і твердої їжі до шлунку, механічна та хімічна обробка ускладняється та тривають довше, тоді як належно зволожена чи суха, але з додатковим прийомом рідини, їжа швидко та більш рівномірно обробляється шлунковим соком, набуває потрібного стану для наступних етапів травлення.

Тобто вживання рідини разом, наприклад, із сухим зерновим печивом полегшить процес травлення, а от вода/компот/сік/чай до, під час чи після обіду з трьох страв, включно із супом, салатом та ін. – будуть зайвими та можуть уповільнювати й ускладнювати травлення. На додачу така звичка часто призводить до розтягнення та збільшення шлунку, унаслідок чого в подальшому він буде потребувати більше їжі для реєстрації відчуття наповненості та ситості, що провокує вживання більшого об’єму їжі, і, врешті решт, збільшення жирових відкладень.

  1. Як же правильно вживати воду відносно прийомів їжі


Для правильного та легкого травлення пити воду слід натще між прийомами їжі, а також – за 15-30 хвилин до трапези.

Вода, яку було випито натще, без перешкод пройде вздовж шлунково-кишкового тракту, омиє та зволожить його, стимулює випорожнення кишечника від залишків перетравленої напередодні їжі.

Вода, яка поступає між прийомами їжі та за 15-30 хвилин перед ними, буде доповнювати сформований хімус, що залишився від попереднього прийому їжі, та полегшувати його евакуацію, звільняючи місце для нової їжі.

Також важливо брати до уваги температуру води – тепла вода швидше проходить вздовж травного тракту та всмоктується крізь стінку кишки, не потребує додаткової енергії для нагріву до температури тіла, понижує тонус органів ШКТ та зменшує спазматичні прояви. Якщо ж людина схильна до гіпотонії (зниження тонусу) травного  тракту та потребує покращення перистальтики, то таку дію чинить прохолодна вода, особливо середньої та високої мінералізації.

Усім відомо, що вода – «джерело життя та здоров’я», але вживати її варто належним чином, щоб увібрати максимум користі від цього дару природи та полегшити, а не ускладнювати закладені фізіологічні процеси нашого організму.

 

Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!