Медичний дієтологічний центр здоров'я та смачної дієти

Чому на дієті підвищується апетит


 На початку дієти може виникати відчуття збільшення апетиту. Щоб відкинути зайві занепокоєння, варто розібратися в тому, чому так відбувається, чи нормально це і чи варто з цим боротися.

Що взагалі таке – апетит?

Апетит – це відчуття, виражене прагненням людини до вживання їжі і задоволенням, яке приносить вживання певного виду їжі або угамування голоду в цілому.

 Апетит є своєрідним фактором контролю над кількістю і якістю споживаної їжі, він виробляється індивідуально і перш за все залежить від гомеостазу – стану сталості внутрішнього середовища організму, що забезпечує його життєздатність. Для підтримки гомеостазу організму необхідна певна кількість і співвідношення поживних речовин, що надходять ззовні. За допомогою апетиту організм сигналізує про дефіцит тих чи інших компонентів їжі. Також апетит залежить від особистих звичок і вподобань, емоційного стану, загального стану здоров’я, факторів зовнішнього середовища, відмінностей національної кухні і безлічі інших чинників.

Фізіологічно апетит взаємопов’язаний з діяльністю харчового центру, розташованого в структурах головного мозку, який відповідає також за відчуття голоду та насичення. Харчовий центр отримує інформацію від рецепторів органів почуттів – про запах, смак, зовнішній вигляд їжі, обстановку, температуру, і внутрішні сигнали від рецепторів, розташованих в органах – про концентрацію в тканинах і рідинах поживних речовин, гормонів, ферментів, м’язові скорочення органів травної системи та інші процеси. В результаті цього певні відділи харчового центру збуджуються або гальмуються, що активує подачу зворотного зв’язку у вигляді почуття апетиту/спраги/ голоду/насичення, необхідних для задоволення.

Апетит і почуття голоду родинні, але не ідентичні механізми. Властивості апетиту – підвищення/зниження/викривлення (в разі, коли з’являється потяг до дивних за сполученням продуктів або неїстівних речовин) – незважаючи на те, що мають фізичну основу, більш схильні до психологічної складової і зовнішніх факторів, а також включають передчуття задоволення і саме задоволення від їжі.

Голод же є більш «тілесним» і загальним сигналом, більшою мірою залежить саме від внутрішніх чинників – порожнечі шлунку, зниження рівня речовин в крові, їх співвідношення і концентрації, витрати енергії та інших. Тобто вгамувати голод можна практично будь-якою їжею, яка заповнить шлунок і запустить процес травлення, в той час як бажання насолодитися певною стравою або продуктом, може залишитися незадоволеним. І навпаки – можна не задовольнити повністю фізичний голод, але перестати його відчувати на якийсь час – «перебити апетит», задовольнивши апетит бажаним продуктом. Оптимальна фізіологічна ситуація, коли обидва відчуття – і апетит, і голод – виникають одночасно і обидва повністю задовольняються.

 Будь-яка дієта, навіть найбільш м’яка, легка і правильна, є зовнішнім втручанням у внутрішні процеси, зміною звичних сформованих механізмів в загальному обміні речовин людини. Крім того, що дієта «вручається» в фізичну складову організму пацієнта, вона також  впливає і на психоемоційну сферу, яка багато в чому відповідає за звички, смаки й уподобання, відчуття комфорту і спокою або, навпаки – дискомфорту і прагнення з ним впоратися своїм індивідуально виробленим способом (наприклад, за допомогою улюбленої їжі).

Будь-яка зміна спочатку сприймається своєрідною «загрозою» гомеостазу, оскільки порушує «звичний хід речей». Тому протягом періоду, поки організм пристосується до змін і адаптується до нових умов, можуть запускатися різні «захисні» механізми з метою повернення до не завжди здорового, але звичного і постійного стану. Одним з таких механізмів є і зростання апетиту (до певного виду продуктів або до їжі в цілому) в адаптаційний період дієтотерапії.

 Можна наочно розглянути ситуацію на прикладі. Людина тривалий час вживала велику кількість солодких продуктів, в результаті чого мала часті епізоди підвищення рівня глюкози крові. З початком дієти в організм глюкоза надходить у вигляді дозованих повільних вуглеводів, завдяки чому її концентрація в крові має коливання в межах нормальних величин. Такий стан, що є нормальним і здоровим, одночасно є незвичним, і в адаптаційний період трактується організмом як порушення звичної сталості. Якщо додати до цього психологічну звичку і зовнішні чинники (запах свіжоспечених булочок із сусідньої пекарні, красиво прикрашений шоколадний десерт на рекламному плакаті і т. д.), то цілком природно, що у людини виникає збудження апетиту щодо продуктів і страв подібного роду – візуально привабливих і таких, що мають привабливий запах, психологічно звичних і фізично «необхідних» – здатних підняти рівень глюкози до звичних (але не здорових) величин.

Те ж відбувається і з відносною нестачею інших речовин (відносною, оскільки дана нестача мається на увазі тільки щодо звичних для конкретної людини кількостей, а не для здорових і нормальних значень для організму людини взагалі).

Якщо пацієнту за станом здоров’я потрібне зниження кількості споживаного білка, то він може одночасно відчувати поліпшення стану завдяки нормалізації харчування (особливо, якщо порушення було викликане саме неправильним харчуванням), однак при цьому відчувати потяг (підвищений апетит) до білкових продуктів, так як для його організму і психічно, і фізично незвичне їх менше надходження.

 Також може збільшуватися загальний апетит і загальне відчуття голоду. Тобто організм отримує всі необхідні речовини в необхідних співвідношеннях для нормального життєзабезпечення і поліпшення здоров’я, але при цьому кількість цих речовин менша звичної, через що виникає ситуація, за умов якої відхилення від звичних величин сприймається організмом як порушення «своєї норми» і сталості, і він сигналізує про це за допомогою того чи іншого відчуття.

Тому важливо розуміти, що підвищення апетиту в перші тижні дієти (до певного виду продуктів або в цілому) є природним процесом, який інформує не про те, що «щось не так», а, навпаки – про те, які продукти споживалися в надлишку і сформували психічну і фізичну залежність від них і неправдиву норму.

Природно, що мова йде лише про грамотно складені професійні дієтпрограми, за умов яких організм пацієнта дійсно отримує всі необхідні йому поживні речовини. В такому випадку поступово організм адаптується і звикає до змін, врівноважується з істинною нормою, і починає відображати справжні стани.

 Тривалість адаптаційного періоду залежить від безлічі факторів: які саме порушення харчування були присутні до дієти, вік, стать, термін перебування в зайвій вазі, психоемоційний стан, виразність і схильність до зовнішніх факторів і багато інших.

 В середньому, при дотриманні правил дієтотерапії, період адаптації триває 1-3 тижні. Залежно від індивідуальних особливостей, від початкового стану здоров’я, виду дієти та інших факторів, апетит може не підвищуватися або, навпаки, знижуватися. У будь-якому випадку, підвищення апетиту, відчуття голоду або навпаки перенасичення, потяг до певних продуктів і інші виниклі відчуття обов’язково повинні озвучуватися лікарю для правильної оцінки перебігу змін, що відбуваються і подальшого коректування раціону, якщо цього вимагає стан пацієнта.

У випадку з самостійними дієтами, які є, по суті, експериментами над своїм організмом і здоров’ям, зростання апетиту в більшості випадків вказує не на помилковий адаптаційний, а – на справжній дефіцит поживних речовин.

Інтернет-дієти, складені не дієтологами для «середньостатистичної» людини, що худне, яким не передує вивчення стану здоров’я людини, не можуть забезпечити збалансоване повноцінне харчування для здорового схуднення. Через наростаючий дисбаланс речовин і брак важливих складових харчування, організм подає наполегливі сигнали про те, що йому не вистачає якихось окремих речовин або енергії в цілому у вигляді підвищення апетиту. Тому нормальним є збільшення апетиту тільки на дієті, призначеній і контрольованій лікарем.

 Для природного поступового зниження проявів і частоти епізодів підвищення апетиту важливо дотримуватися правил дієтотерапії і рекомендацій, що озвучуються лікарем – не пропускати основні та додаткові прийоми їжі, ретельно пережовувати їжу, між прийомами їжі обов’язково пити воду і випивати необхідний мінімум протягом доби, використовувати дозволені доповнення до основних страв і продуктів в ті дні, коли це можливо і потрібно. У перші тижні дієти слід уникати ситуацій, що сприяють збільшенню апетиту – відвідування заходів зі святковим застіллям, перегляду кулінарних шоу та інших провокуючих чинників.

 Найголовніше для пацієнта – надавати лікарю повну інформацію про самопочуття, оскільки будь-які зміни, що відбуваються, є значущими для лікаря. Тільки лікар може роз’яснити, в яких випадках стан є варіантом норми, а в яких потрібна зміна дієтичного плану, і зможе відкоригувати його відповідно до істинних потреб пацієнта без зниження терапевтичного ефекту.

Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!
Задать вопрос менеджеру
Введіть своє ім'я та номер телефону і
ми зв'яжемося з Вами найближчим часом!